Укр  /  Рус

Мова:

Русанівський міст

Потяг метро на Русанівському мості. 2010-ті роки

Русанівський метроміст з'єднує Гідропарк із Лівобережним житловим масивом.

 

Русанівський міст — один з найнижчих з основних київських мостів. Він перекинутий через Русанівську протоку між Венеціанський островом (Гідропарком) та Лівобережним житловим масивом і фактично є продовженням Моста метро. Під ним не ходять великі судна — тільки човни та приватні катери киян. Русанівський міст має довгу та цікаву історію. Йому передували декілька дерев'яних та металевий міст-красень, які за різних причин були знищені. Неподалік від Русанівського моста розташовується човникова станція, де можна взяти в оренду катамаран, байдарку або човен.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

 

  • Як виникла Русанівська протока?
  • Яку ще назву мав міст?
  • До якої кінострічки потрапили руїни старого Русанівського моста?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Русанівський міст — один із найнижчих великих мостів у Києві. Він розташований над однойменною протокою, яку часто називають Чорториєм. Це один з рукавів Дніпра, що утворився в місті злиття великої ріки з притокою Десна. Волелюбна ріка із потужною течією після кожної повені прокладала свій шлях все далі й далі. Тому у середині ХІХ століття при зведенні Ланцюгового мосту через Дніпро, який розташовувався приблизно на місці сучасного Моста метро, довелося будувати аж чотири дерев'яні мости через Чорторий, що вели у напрямку Броварського шосе. Регулярні розливи води часто руйнували нестійкі конструкції. Були здійснені спроби врегулювати потік за допомогою спеціальної системи дамб. Проте це не дало бажаного результату, а руйнування продовжувалися. Повені призводили до значних збитків, а головне, — заважали руху, який після кожної аварії завмирав на доволі тривалий час.

 На початку ХХ століття було прийняте рішення будувати капітальний міст через Русанівську протоку.  Складання проекту нового мосту взяв на себе професор Микола Белелюбський. На той час він вже мав репутацію досвідченого будівельника мостів. 1902 року інженер розробив проект металевої конструкції, яка мала б витримувати ударні потоки під час повеней. Шановному професору також допомагали військовий інженер Григорій Кривошеїн та архітектор Володимир Апишков.

 Русанівський          міст.          Кінець          1900-х          років

Русанівський міст. Кінець 1900-х років

 Запланований кошторис склав близько 500 тисяч рублів, але у підсумку вартість робіт здорожчала на 200 тисяч. Через події першої російської революції 1905 року будівництво затягнулося, міст закінчили лише наступного року. Варто зазначити, що міст мав чудовий вигляд. Вперше в практиці вітчизняних мостобудівників тут застосували в якості основних опорних конструкцій двошарнірні металеві ферми. Міст не тільки забезпечив безперебійний рух до Києва, а й став улюбленцем жителів лівобережних поселень, що згодом увійшли до складу столиці. Мешканці тодішнього передмістя залюбки ходили милуватися панорамами, які відкривалися з моста. Особливо його вподобали молоді закохані романтики, і задовго до відомого сьогодні Паркового моста, Русанівський почали називати Мостом поцілунків.

 Загальний          вигляд          Русанівського          моста.          1910-ті          роки

Загальний вигляд Русанівського моста. 1910-ті роки

 На жаль, через деякий час він уславився неприємною подію, продовження якої мало навіть скандальний характер. 1908 року дерев'яна частина моста раптово згоріла. На її відновлення витратили значну суму грошей, проте як з’ясувалося згодом, чиновники, відповідальні за використання коштів, розкрадали їх без усілякого страху. Для відбудови брали найдешевші матеріали, частково прострочені, частково браковані. Розголос корупційних схем набув таких великих масштабів, що про винуватців багато писали у київській пресі.

Врешті решт міст все ж був відновлений, і незабаром тут сталася ще одна гучна подія, цього разу вже приємна. 1912 року мостом проклали рейки екзотичного трамвайного маршруту "Поштова площа – Бровари". Головна його особливість полягала у тому, що трамвай працював на бензиновому двигуні. Маршрут успішно діяв навіть під час революційних подій. Але після підриву поляками у 1920-році Ланцюгового мосту, Русанівський також зазнав величезних руйнувань.

 Підірваний          поляками          міст.          1920-ті          роки

Підірваний поляками міст. 1920-ті роки

Міст відновили лише п'ять років потому, одночасно з Ланцюговим. Роботами керував славнозвісний мостобудівник Євген Патон. Рух трамваю також відновили. Крапку в історії першого Русанівського моста поставила Друга світова війна. Конструкцію разом з усіма іншими київськими мостами підірвали відступаючі радянські війська, і трамвайний маршрут знову зупинився. По закінченню бойових дій до відновлення не поверталися тривалий час. Лебединою піснею старого Русанівського моста стала кінострічка "Зігмунд Колосовський", присвячена антифашистському польському опору. Заради зйомок кіно, що відбувалися 1945 року, руїни моста застелили дерев'яними брусками.

 Вигляд          залишків          моста          після          звільнення          Києва          від          нацистів.          1943          рік

Вигляд залишків моста після звільнення Києва від нацистів. 1943 рік

Незабаром рештки старого Русанівського мосту розібрали. Будівництво нового, балочної системи та без усіляких особливих прикрас, відбулося лише в середині 1960-х років, коли на лівий берег прокладали лінію метро. Нова споруда є комбінованою — міст розрахований на рух автомобілів, має нешироку пішохідну частину, а головне, — ним рухаються поїзди метрополітену на перегоні між станціями "Гідропарк" та "Лівобережна".

 Будівництво          Русанівського          метромоста.          1962          рік

Будівництво Русанівського метромоста. 1962 рік

Довжина моста складає 350 метрів. 2007 року розглядався варіант реконструкції споруди зі створенням над нею спеціальної естакади. Однак цього не сталося, вочевидь, через брак коштів.

 

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Курси стрільби Киів
Підземна екскурсія від вокзалу до Лук'янівки
Тир лазерний Київ
Підземна в’язниця НКВС
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Микільська дренажна система (Підземна набережна)
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами