Одним із найважливіших факторів перетворення Києва зі звичайного губернського міста на потужний промисловий і економічний центр тодішньої імперії стала поява залізниці. Регулярне курсування потягів відкрилося у 1870 році. Однак цьому передувало спорудження залізничного мосту — першій в історії міста подібній конструкції — через широкий і потужний Дніпро.
Прибуття першого робочого потягу до київського вокзалу. 23 серпня 1868 року
Якщо прокладання залізничних рейок та будівництво станцій почалося навесні 1866 року, то за облаштування моста взялися тільки два роки потому. Конструкцію проектував молодий, проте вже досвідчений інженер Аманд Струве, капітан за рангом, керівник корпусу військових спеціалістів з інженерних робіт. Свій перший міст поблизу міста Коломна він збудував у 27-літньому віці. Потім продовжив плідно працювати у якості мостобудівничого у Росії, а 1867 року був переведений до Києва.
Аманд Єгорович Струве
Вочевидь, керівництву хотілося якомога швидше відкрити залізницю. Тож уже влітку 1869 року нею рушили поїзди. Однак пасажири, серед яких були і перші особи імперії, змогли доїхати тільки до сучасного житлового масиву Березняки, що тоді мав назву — Кухмістерська слобідка. Активна фаза будівництва залізничного моста через Дніпро ще тривала, тому делегація у супроводі оркестру рушила до Києва пароплавом.
Міст монтували з великих залізничних ферм. За розпорядженням Струве безпосередньо на місці, неподалік Видубицького монастиря, були влаштовані спеціальні цехи, де розгорнулося виробництво. Загальна довжина моста склала понад один кілометр, загальна вага — близько 4000 тонн. Будівництво відбувалося в надскладних умовах, у першу чергу, це було обумовлено нестійким дном Дніпра. Тому опори моста — величезні бики - монтували з використанням пневматики. Спеціальні камери — кесони занурювали у воду, витісняючи її шляхом нагнітання стисненого повітря. Цей метод вперше було апробовано в Російській імперії саме мостобудівничим Амандом Струве.
Залізничний міст Струве. 1870-ті роки
Міст закінчили у лютому 1870 року, через нього проклали однорейкове полотно. Випробування пройшли за участі міністра шляхів сполучення Російської імперії Володимира Бобринського. Мостом на швидкості прогнали шість важких потягів. 13 лютого нову стратегічну конструкцію було освячено, а Аманд Струве, фактичний "батько" мосту, отримав нагороду — оминувши проміжні чини, він одразу став полковником. З приводу цієї знаменної події у будинку Дворянського зібрання, розташованого на сучасному Майдані Незалежності, був влаштований урочистий обід, під час якого виголошували хвалебні промови на честь моста та його автора. Так, один з гостей сказав, що Струве, без усіляких сумнівів, "звів собі вічний пам'ятник цією спорудою". В день освячення моста інженер отримав нове завдання — йому доручили облаштовувати у місті газове освітлення. В цілому, завдячуючи цій талановитій людині у Києві з'явилося чимало необхідних речей, без яких неможливо уявити сучасне місто. Саме він займався створенням водопроводу та електричного трамваю.
Між тим після запуску залізничного моста, який незабаром стали називати Дарницьким, на пануючий висоті в районі сучасної станції метро "Видубичи" збудували потужний Лисогірський форт. Одним з його завдань було прикриття Дарницького залізничного моста артилерією. На щастя, форт так і не зробив жодного пострілу. Історія розпорядилася інакше — міст було зруйновано під час бойових дій у вересні 1941 року. Його підірвали відступаючи радянські війська, щоб затримати наступ гітлерівців. Але й досі на березі Видубицького озера збереглася водокачка, побудована одночасно з мостом.
Підірваний радянськими військами залізничний міст. 1941 рік
За відновлення стратегічної конструкції взялися лише наприкінці 1940-х років. До того військові поїзди пересувалися спеціальним наведеним понтонерами тимчасовим низьководним (а трохи згодом — висоководним) мостом. Старі конструкції Струве були розібрані практично повністю. Новий міст зробили вже двоколійним. Могутні бики змонтували за модернізованою системою, якою колись користувався й Струве, так званого сліпого кесону. Згодом бики обличкували гранітом, що надало споруді суворого вигляду. Міст має асиметричну форму, складається з трьох великих судноплавних прольотів, над якими змонтовані потужні металеві ферми. Відкриття мосту відбулося 1951 року.
Дарницький залізничний міст. 1959 рік
2004 року паралельно Дарницькому залізничному мосту почалося будівництво єдиного у Києві комбінованого залізнично-автомобільного моста. Його зведення ініціював тодішній очільник Міністерства транспорту України Георгій Кірпа, тому інколи конструкцію називають мостом Кірпи. Цей міст будували досить довго, відкриття відбулося лише 2012 року.
