Укр  /  Рус

Мова:

Ботанічний сад імені Гришка

Загальний вигляд Ботанічного саду. 1960-ті роки

Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України знаходиться за адресою вулиця Тімірязєвська, 1.

 

Ботанічний сад ім. М. М. Гришка - величезна науково-рекреаційна зона, що розкинулася на придніпровських пагорбах над Видубицьким монастирем. Зона створена штучно, втім, вона є вдалим продовженням смуги правобережних парків. Ботанічний сад був відкритий 29 травня 1964 року, хоча його створення планували ще в 1930-ті роки. Гуляти територією Ботанічного саду можна годинами. Жоден з куточків саду не схожий на попередні. Тут представлені найрізноманітніші кліматичні зони України, а також Кавказу, Тибету, Сибіру, Середньої Азії, де відтворені найдрібніші деталі місцевості. Великою популярністю у відвідувачів користується відомий на весь світ бузковий сад, а також дендрарій, гірський сад та багато іншого.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися

  • Що сталося на Звіринці в 1918 році?
  • Які ділянки і об'єкти саду користуються найбільшою популярністю?
  • Де розташований Красний двір?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 На відміну від "старого", Університетського, Ботанічний сад ім. Миколи Гришка кияни часто називають "новим" ботанічним садом. Він розкинувся в місцевості, що відома ще з часів Київської Русі як Звіринець. Тут полювали київські князі. Крім того, в цій місцевості знаходився Красний двір - резиденція князя Всеволода Ярославовича, що пізніше перейшла до Юрія Долгорукого. На території Звіринця також знаходилося два монастирі - Видубицький і печерний Звіринецький.

 Після монголо-татарської навали життя тут надовго зупинилося. Звіринецький монастир засипали, а Видубицький згодом відродився. Пізніше навколо нього з'явилося декілька невеликих хутірців. У 1810 році на Звіринці почали будівництво нових укріплень, що повинно було зміцнити Печерську Фортецю в умовах загострення геополітичної ситуації в Європі. Неподалік від Зверінецьких укріплень був закладений великий некрополь, у тому числі велике єврейське кладовище. Крім того, поруч з ним стали ховати караїмів і мусульман.

 Незабаром фортеця фактично втратила своє бойове призначення і морально застаріла. В окрузі почали з'являтися дачі киян. У числі інших тут була садиба відомого київського лікаря Володимира Караваєва, відома як Прибережна відрада. У 1880-ті роки на території одного з приватних будинків виявили засипані Звіринецькі печери. Кількома десятиліттями раніше неподалік був закладений Свято-Троїцький монастир, який пізніше назвали Іонинським. Таким чином, на землях майбутнього ботанічного саду налічувалося вже три монастирі.

Вибух          на          Звіринці.          1918          рік

Вибух на Звіринці. 1918 рік

 У 1918 році при правлінні гетьмана Скоропадського на території Звіринця стався вибух складів, на яких зберігалися боєприпаси. У результаті цього було зруйновано безліч будинків на Печерську, близько 200 людей загинуло, багато поранено, величезна кількість опинилася без даху над головою. Подія увійшла до низки літературних творів. Приблизно в цей же час вперше влада підняла питання про створення на Звіринці Ботанічного саду Української академії наук.

 Проте наступні зміни влади і загальна нестабільність залишили ці плани нереалізованими. До теми створення ботанічного саду повернулися лише в 1930-ті роки. Землю на облаштування саду виділили в 1935 році. Передбачалося грандіозне будівництво цілком у дусі того часу. Збиралися створити ціле наукове містечко з першим в СРСР озером-гідроакумулятором, видовою вежею, будівлею Інституту ботаніки і багатьма іншими об'єктами. Проект неодноразово доповнювали і модернізували, що затягувало процес планування саду. Перші споруди звели тільки в 1938 році. Суттєвою проблемою було і те, що на Звіринці продовжували жити в приватних будинках ще кілька сотень людей і їх необхідно було переселяти.

Майбутня          головна          алея          Ботанічного          саду          і          Іонинська          церква.          Кінець          1940-х          років

Майбутня головна алея Ботанічного саду і Іонинська церква. Кінець 1940-х років

 Основною перешкодою мирному будівництву стала Друга світова війна. Самовіддані вчені, які залишилися в окупованому Києві, намагалися врятувати колекції рослин, проте багато було знищено і вивезено до Німеччини. Як тільки Київ звільнили, в 1944 році роботи відновили. Тоді директором був призначений видатний український генетик і ботанік Миколай Миколайович Гришко, ім'ям якого згодом і назвали Ботанічний сад. До благоустрою території залучали і німецьких військовополонених. Незабаром Ботанічний сад перетворився на окрему наукову структуру. Авторитет директора привернув безліч знаменитих людей. Тут бували видатні вчені Євген Патон і Георгій Писаренко, поети Максим Рильський і Павло Тичина.

 Сад          бузку          і          вид          на          куполи          Видубицького          монастиря.          2007          рік

Сад бузку і вид на куполи Видубицького монастиря. 2007 рік

 Відомий на весь світ сад бузку, дендрарій, гірський сад і багато іншого розробив і втілив чудовий ландшафтний архітектор Леонід Рубцов. Офіційно Ботанічний сад відкрили 29 травня 1964 року. На жаль, один з його головних творців, Миколай Гришко не дожив до цієї події кілька місяців. У день відкриття заклали алею дубів, яка існує і сьогодні. У перший же рік парк відвідали майже 100 000 чоловік. У 1983 році Ботанічний сад був внесений в заповідний фонд країни.

 Сьогодні це - академічна наукова установа і в той же час прекрасна зона відпочинку, улюблена киянами і туристами. У Ботанічному саду ім. М. Гришка представлені кліматичні зони майже всієї України, а також Кавказу, Тибету, Сибіру, Середньої Азії. Тут є розарій, ділянка лікарських рослин, сосновий бір, плодовий сад, березовий гай, Корейський і Альпійський сади. Особливо популярний серед киян бузковий сад. У період його цвітіння сюди приходять тисячі людей.

Відтворений          Красний          двір.          2016          рік

Відтворений Красний двір. 2016 рік

 Не так давно на кошти меценатів на пагорбі над Дніпром відтворили княжий Красний (тобто красивий) двір та реконструювали частину старих оборонних укріплень. Звідси відкриваються приголомшливі панорами на Дніпро, міст Патона і Лівобережжя.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Ботанічний сад імені М. Гришка – 130 га заповідної зони в Києві

Улюблене місце мешканців Києва і гостей столиці – Ботанічний сад імені М. Гришка. Ця виставка – одна з найкращих колекцій світу ботаніки в Європі. Тимірязєвська, 1 – цю локацію часто можна побачити на фото в соціальних мережах, тому що з весни до осені там повно відвідувачів, які постять зроблені знімки одразу. Найбільша кількість туристів збирається в період цвітіння бузку, магнолій і троянд. Про те, як там гарно, навіть казати не варто. Але найкраще навіть не це, а характерна атмосфера. Туди приходять творчі особистості по натхнення, там розслабляються й набираються сил після важкого робочого дня, туди йдуть для отримання естетичного задоволення. Загалом, якщо ви прихильник відпочинку, що максимально поверне організмові стан психологічного тонусу, вам точно туди.

Те, про що варто знати. Київ радує гарними місцями. Ботанічний сад ім. М. Гришка – одне з таких місць

Ботанічний сад нагадує інший вимір, і це відчувається, щойно ви потрапляєте у світ умиротворення, втекши від міської метушні. Якщо вже мова зайшла про умиротворення, то на території саду розташований Іонінський монастир – святиня ХІХ століття. Містяни знають: якщо храм згадати на вході до заповідника, їх пропустять безкоштовно. Тому, навіть коли ви не корінний киянин, то вже знаєте такий маленький лайфхак.

Великий національний парк – улюблене місце прогулянок романтичних пар і навіть весільних гулянь. І хоч закоханих цікавить куди більше чуттєвість та близькість, коли вони гуляють по прекрасних зонах парку, ніж наукова діяльність працівників лабораторії, та вхід все одно відкритий для всіх охочих. Неважливо, вивчаєте ви флору чи ні, але час, проведений у зеленій зоні, точно розслабить і наповнить енергією природи.

І хоч умови для розвитку саду створені штучно, проте все ж вдалося наблизитися до найбільш природного середовища зростання культур. За зразками найрідкісніших видів рослин, що зникають, добросовісно стежать і доглядають. До структури ботанічного саду входять дві лабораторії та вісім наукових відділів. Завдяки їхній роботі вдається акліматизувати рослини, для яких український ґрунт не є природним. Але вдалі рішення наукових співробітників дозволяють і надалі успішно проводити селекцію рослин для збереження генофонду рідкісних культур.

У Національному ботанічному саду ім. М. Гришка в Києві більше ніж 450 видів орхідей, зокрема й гібридних сортів. Напевно, уже в кожному житлі росте орхідея. Всі знайомі з цією квіткою, та її колекція значно ширша, ніж про неї знають на побутовому рівні. Рослина вважається непримхливою, її полюбили за легкість у догляді та рясне цвітіння цілий рік. Адже приємно дивитися на розквітлі квіти постійно, а поливати їх досить раз на тиждень.

Оранжерея ботсаду також може здивувати культурами, яким невластиво рости в широтах України. Лимони, апельсини, кактуси, манго, пальми, фікуси, азалії, орхідеї, камелії – це не весь список флори, що знаходиться в оранжерейному комплексі. Але про них ви дізнаєтеся більше, відвідавши оранжерею. І хоч вхід платний, та сума незначна. Причому, погодьтесь, немає нічого страшного в тому, якщо ви внесете кошти в розвиток рідкісних видів культур. Уявляєте, скільки грошей потрібно для того, щоб доглядати за цією величезною територією?

Для стабільного росту рослин створено рельєфні особливості та ландшафт тих широт, до яких належать особливі реліктові й ендемічні види. Наукова діяльність у лабораторії при заповіднику ім. М. Гришка займається не тільки збереженням цього парку, а й створенням нових зелених зон. Бере участь у проектуванні фітодизайну для різних закладів. Зокрема від досліджень на базі ботанічних колекцій цього парку залежить збереженість рідкісних біологічних зразків, різноманіття сортів, а також екологічне мислення не тільки Європи, а й на планетарному рівні.

Ідею створення ботанічного саду першим зробив відомий флорист Володимир Липський. Він тоді очолив Академію наук України. Проте як науковець не горів своїм проектом, котрий уже встиг розробити, все ж втілити його в життя не вдалося, бо йому, президентові НАН, довелося переїхати до Одеси й очолити там інший заповідний об'єкт. А для київського саду В. Липський уже спланував курс діяльності, структуру й етапи будівництва. Він все ж брав участь у створенні заповідника, проте в ролі консультанта. Початок робіт з будівництва ботанічного саду припадає на 1935 рік, після того як академік Олександр Фомін наслідував ідеї В. Липського. Тоді місцевість майже в 120 га називалася Звіринцем. Такої території, як бачимо, вистачило на дендрарій, оранжерею та інші зони для насаджень.

Аудіогід: з часом змінюється не лише історія, а й підхід

Майже кожна туристична подорож захоплює, змушує зробити установку хоч раз на тиждень відвідувати пам'ятки рідного міста чи робити виїзди в сусідні населені пункти. Тепер бажання пізнавати місцевість нікуди не зникає, навпаки – посилюється. Тим більше, якщо мова йде про одне з найбагатших на пам'ятки місто – Київ.

Прогулянки можуть мати зовсім інший характер. Вже з'явилася можливість подорожувати самостійно та вивчати факти, приховані від широкого користування. Ми створили програмний продукт, який назвали аудіогідом. Він доступний для завантаження на цій сторінці. Його лише потрібно перенести на мобільний пристрій, щоби потім слухати через навушники. Обов'язково підключіть гарнітуру, бо в іншому разі ви не зможете скористатися унікальною можливістю подорожувати й слухати аудіоекскурсію одночасно.

Якщо вам сподобалось слово «безкоштовно» біля однієї з версій файлу, знайте: це короткий варіант подорожі, де інформація зведена компактно, але розкриває не всю суть того, що відбувається. Одразу переходьте до другого варіанту – повного збірника фактів з ілюстраціями. Розповідь супроводжується зображеннями, щоби факти не були пісними. Отже, у хронологічному порядку ви почуєте все про пам'ятні місця рідної країни.

Родзинка файлу в тому, що він доступний, коли зручно вам. Не потрібно чекати, поки виникне група, щоби натовпом ходити по місту, шум якого також може відволікати від розповіді гіда. Тепер екскурсоводом стане планшет чи смартфон. Цікавий підхід? Здійсніть першу подорож вже сьогодні!

Ботанічний сад імені М. Гришка – 130 га заповідної зони в Києві