Пропонуємо Вашій увазі визначні місця, які Вас цікавлять. Ви можете дізнатись все найцікавіше про них, без допомоги екскурсоводу, прямо з нашого гіду. Приємного прослуховування!
Просто зараз натисніть, на будь-яку пам'ятку та взнайте про них.
Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження
Київський метрополітен – один з найбільших і найвідоміших у світі, займає 29 місце за пасажиропотоком та 49 за довжиною ліній. Місто, у якому живуть мільйони людей, звичайно, потребує якихось особливих рішень у плані громадського транспорту. Неважко уявити, що відбувається тут у будні, у час пік, коли всі їдуть на роботу, а потім повертаються додому. Здається, вагони столичних метрополітенів взагалі ніколи не пустують. І навіть якби транспорт їздив цілодобово, він все одно продовжував би користуватися попитом. Але, напевно, тут просто дають шанс підзаробити таксистам, які катають киян і гостей міста в нічний час доби ;) Метро Києва – дуже цікавий об’єкт, що заслуговує на увагу. А чи хочете ви дізнатися історію станцій столичного метро і подивитися як вони виглядали раніше? Тоді швидше завантажуйте аудіо гід у ваш мобільний!
До кінця ХІХ ст. у Києві відчувалася потреба запуску позавуличного транспорту. Економіка була на підйомі, транспортне навантаження на міські вулиці збільшувалося, але більшість вулиць була вузька й не мала твердого покриття. Тоді вперше з’явилася ідея запустити в місті метро. А тепер подумайте про те, що деяких районів Києва тоді ще й близько не було, населення було в два рази менше. Чи планували люди на перспективу? Можливо. Але ключовий момент полягає в тому, що вже тоді потрібно було якось оптимізувати пасажиропотоки.
У 1884 році ідея була публічно озвучена, але казали не зовсім про метро в повному сенсі слова. Було запропоновано лише з’єднати рейками пристань Дніпра та район Бессарабки, де пізніше планували звести новий залізничний вокзал. Проект активно обговорювали в Міській Думі, однак через великі ризики та витрати його відхилили. Наступний проект метрополітену був створений у 1916 році. Знову ж, це було не метро в сучасному розумінні цього слова, а підземний трамвай. Проте далі проекту справа не просунулася через незгоду Міської Думи з деякими політичними умовами. До того ж, у цей час у Києві будували другий залізничний міст через Дніпро, і бюджетних коштів на два проекти могло не вистачити. Міська Дума передбачала, що скоро ситуація зміниться й до проекту підземки можна буде повернутися. Але громадянська війна, окупація німецьким військом і наступна розруха змусили забути про будівництво майже на два десятиліття. Вникаючи в історію, стає зрозуміло, чому дехто каже, що київське метро – вистраждане.
У 1935 році метро побудували в Москві. Це дало можливість розглянути його спорудження й у Києві. Наочний приклад уже був, зокрема був хоч такий-сякий, але доступ до бюджетних коштів, формувалося розуміння не тільки витрат, а й доцільності реалізації такого масштабного проекту. 1936 року на розгляд міської влади було представлено два проекти. Один – інженера Папазова, другий – заввідділу залізничного транспорту інституту Дульнева.
Ідеї Папазова й Дульнева переросли в будівництво підземних тунелів під Дніпром, що дублювали Петровський і Дарницький мости. У 1938 році будівництву було дано старт. Грандіозне спорудження намагалися тримати в секреті, але до 1940 року на ньому працювало близько 20 000 осіб, зокрема будівники метро з Москви. У лютому 1941 року було прийнято рішення заглибитися під русло Дніпра, але воно виявилося невдалим і призвело до затоплення тунелів. Незважаючи на це, будівництво продовжилося й велося до захоплення міста німецькими військами.
Архітектурі Києва було нанесено серйозні збитки під час Другої світової війни. Уряд вирішив реконструювати місто. До проекту реконструкції включали й спорудження метро. 22 лютого 1945 року було постановлено побудувати метро, і вже до липня визначилися напрямки:
Тоді передбачали, що до 1950 року в місті відкриються дві лінії метро сумарною довжиною 30, 5 км, але роботи почалися лише в 1949 році. Ви ж розумієте, наскільки, по факту, затягнулося грандіозне відкриття? Перший пробний поїзд пройшов новим метрополітеном у жовтні 1960 року, а 6 листопада 1960 року почали працювати перші 5 станцій. От якщо так вдуматися, то не так уже й давно кияни задовольняються таким благом цивілізації, як метро. І зважаючи на те, скільки зараз у столиці живе людей, наявність метро, звісно, багатьом суттєво спрощує життя.
Сьогодні метрополітен у Києві має три дійсні лінії:
Однією з головних особливостей київського метрополітену вважається мала кількість наземних вестибюлів (усього 15). У більшості станцій вхід знаходиться в підземному переході через вулицю. Взагалі, дуже цікаво порівнювати, яке метро було раніше та як виглядають станції зараз. Це легко зробити, переглядаючи старовинні фото метро. Київ перетворюється, і, потрібно сказати, навіть зараз ведеться активна робота з реставрації деяких станцій. Їх облагороджують, осучаснюють, і виглядають вони досить непогано.
Є тут станції як з глибоким закладенням, так і надземні. Найглибша станція – Арсенальна. Її глибина досягає практично 106 метрів. Зараз це найглибша станція метрополітену не тільки в Україні, а й у світі. На Сирецько-Печерській лінії розташовані дві недобудовані станції, готові майже наполовину, але в подібному стані вони вже більше 10 років і їх ніяк не запустять. Фото метро Києва показують незвичайно гарне декорування його станцій. Ранні оригінально прикрашені елементами радянського модерну з додаванням класичних українських орнаментів. Пізніші станції оформлені суворіше. У них краще показано технологічні можливості. Однак метрополітен, побудований після 1970-х років, зараз виглядає дуже далеким від реальності. Спускаєшся туди, як на екскурсію в далеке минуле. Робота з облагороджування ведеться, і це гарна новина. Можливо, через декілька років відкриють потрібні станції й усюди дороблять ремонт, і на Троєщину можна буде дістатися за допомогою метро ;)
Хочете приїхати до столиці? Тоді вам точно доведеться скористатися цим видом транспорту, хочете цього чи ні. Так, важко уявити без метро Київ. Фото старовинного метро, насправді, мало чим відрізняються від того, що є зараз. Але важливо дещо інше. З 1960-х років оголошення на метро відбувалося винятково української мовою, але з початку 1980-х мову змінили на російську. Це продовжувалося до 1987 року, коли з’явилася двомовність: прибуття складу оголошувалося українською мовою, а відправлення – російською. Після підписання Декларації про державний суверенітет України в 1990 році оголошення в метро надовго повернулися до україномовного варіанту. Змінилося це в травні 2012 року, коли деякі оголошення в метрополітені стали дублюватися англійською мовою. Тому, у будь-якому разі, приїжджаючи до столиці, ви точно розумітимете, які станції оголошують.
