Універмаг "Україна" є якщо не прямим нащадком, то точно послідовником старовинного Галицького базару. Колись на сучасній площі Перемоги гомоніло жваве торговище, яке в народі називали Єврейським базаром, а скорочено — Євбазом. Після Другої світової війни ринок закрили. Разом з його знесенням передбачалося ретельне перепланування території з облаштуванням тут великої парадної площі, що мала відкривати собою шлях на самий довгий у місті проспект. І площа і магістраль отримали однакову назву — на честь перемоги над нацистською Німеччиною.
Галицький базар (Євбаз). На місці будинків праворуч наприкінці 1960-х років побудовано універмаг. 1930-ті роки
Але тривалий час навіть після закриття Євбазу ніяких змін не відбувалося. Торгівці пересунулися ближче до річки Либідь в район сучасної вулиці Пестеля. Тут і зараз лишаються ринкові атавізми у вигляді невеликих яток та рундуків, встановлених досить хаотично. Ситуація зрушила з місця лише наприкінці 1950-х. Тоді почалося будівництво цирку, а напроти нього екскаватори стали копати котлован під величезний універмаг, який мав наочно демонструвати соціалістичні здобутки в економіці.
З цирком справилися досить жваво, а от з універмагом забарилися. Розритий котлован поступово наповнювався водою, і, як подейкують старожили, ледь не перетворився на невеликий ставок, де в літню спеку не гребували купатися діти з навколишніх вулиць. Але на початку наступного десятиріччя роботи відновилися. Під керівництвом архітектора Ігоря Гомоляки було зведено найбільший в УРСР та ледь не у всьому Радянському Союзі універмаг, який отримав назву ''Україна''.
Котлован для майбутнього універмагу. 1960 рік
Через близькість річки Либідь та її лівої притоки Скомороха будівництво досить ускладнилося. Для того щоб повністю отримати наочну ілюстрацію, з чим довелося зіткнутися будівничим, варто подивитися на будинок, що розташований навпроти Повітрофлотського шляхопроводу в одному кварталі від універмагу і майже на одній з ним лінії. Це будинок за адресою проспект Перемоги, 9, який просів і перекосився майже одразу після заселення. Цей приклад демонструє рівень ґрунтових вод у тій місцині.
Будівництво універмагу. 1965 рік
Для стабілізації ґрунту будівельникам довелося застосувати понад 1200 бетонних паль, як забезпечили стійкість конструкції. Але через високий рівень води все ж відмовилися від складських приміщень, які винесли за межі універмагу. Будівля вийшла 130 метрів у довжину, загальна площа склала 137 тисяч кубічних метрів. Універмаг "Україна" відкрив свої двері для відвідувачів 24 грудня 1966 року.
Будинок на проспекті Перемоги, 9 (посередині), що просів через підземні води. 1960-ті роки
Це був найкращий новорічний подарунок киянам від будівельників. У величезному універмазі за мірками радянського дефіциту був досить великий асортимент товарів, подейкують, що тут можна було ''виловити'' речі, які не продавали в інших місцях. Це приваблював пересічних киян, а ще більше гостей столиці, адже поруч розташовується залізничний вокзал.
Передноворічна торгівля в універмазі "Україна". 1978 рік
Наприкінці 1990-х років, вже за часів незалежності, "Україну" закрили на реконструкцію. Володарями будівлі стали іноземні компанії-інвестори. До споруди прибудували паркінг на 1500 автівок, всередині відкрили декілька кінотеатрів та облаштували безліч дорогих магазинів. Звичайно, це позначилося на ціні, й прості кияни вже не можуть собі дозволити купувати тут речі. Під час ремонту універмаг навіть встиг потрапити у книгу рекордів Гіннеса — деякий час на його фасаді був закріплений найбільший у світі рекламний плакат, розміри якого вражали — 17 метрів заввишки й майже 130 завдовжки. Оновлена будівля відкрилася у жовтні 2003 року вже під новою назвою — торгівельно-розважальний центр "Україна", фактично перший класичний ТРЦ у всій країні.
