Готель "Україна" — найвища споруда на Майдані Незалежності. Її добре видно з будь-якої точки центральної площі столиці. Будівлю зводили протягом шести років, з 1955-го по 1961-й. Але архітектори вміло використовували цю ділянку ще за часів імперії. На початку ХХ-го століття тут було зведено будинок, який тривалий час був найвищим у Києві. Його побудували за проектом двох одеситів — архітекторів Адольфа Мінкуса та Федіра Троупянського на замовлення "будівельного короля" Києва тих часів Льва Гінзбурга. В народі велетень-будинок отримав назву "хмарочос Гінзбурга", роботи були завершені у 1912 році. Оскільки будинок розташовувався на складному рельєфі і мав П-подібну форму, то був різнорівневим — з чолового фасаду у ньому було вісім поверхів, а з бічних — дев'ять та одинадцять.
Руїни будинку Гінзбурга, вид від Хрещатика. 1942 рік
На зведення гіганта пішло близько півтора мільйона рублів — колосальні кошти на той час. За функціональним призначенням це був доходний будинок, де розташувалися 94 комфортні квартири та декілька магазинів. Обслуговувала будинок ціла армія прислуги. Тут працювало найсучасніше на той момент устаткування, зокрема, американські ліфти фірми Отіс. Основний контингент, звичайно, складався з дуже заможних людей. Але вже за кілька років після жовтневого перевороту 1917 року хмарочос Гінзбурга було націоналізовано та перетворено на житловий будинок, де квартири отримали радянські чиновники-висопосадовці. Так би будинок й продовжував прикрашати Хрещатик, якби не події осені 1941 року. Перед захопленням Києва нацистами відступаючи радянські війська замінували головну вулицю. Після серії вибухів Хрещатик згорів, а разом з ним було знищено й хмарочос.
У червні 1944 року було оголошено конкурс на відбудову Хрещатика. На місці колишнього будинку Гінзбурга вирішили звести багатоповерховий готель. Проект доручили колективу київських фахівців з інституту Київпроект під проводом майбутнього головного архітектора міста Анатолія Добровольского. У проектуванні готелю брали участь також Авраам Мілецький, Борис Приймак та інші відомі радянські архітектори. Висотна будівля у стилі сталінського ампіру нагадувала відомі московські висотки.
Проект готелю "Москва"
При будівництві довелося здійснити значну інженерну підготовку місцевості. Зокрема була зведена протизсувні елементи підпірна стінка та розгалужена дренажно-штольнева система для відведення ґрунтових вод. Окрім цього, під будівлею облаштували невеличке протиатомне бомбосховище, адже будівництво припало на початок Холодної війни.
Архітектор А. Добровольський (ліворуч) над макетом Хрещатика (в центрі — готель "Москва"). 1950-ті роки
Але через уповільнення робіт будівництво готелю припало й на час, коли вийшла сумнозвісна радянська постанова про боротьбу з архітектурними надмірностями. Архітектори були змушені корегувати проект у процесі будівництва. Тож замість запроектованої стрункої будівлі, вийшла неоковирна обрізана зверху башта, яка просто закінчується незабудованим майданчиком.
Подейкують, що коли Микита Хрущов, тоді вже Перший секретар ЦК КПРС, під час відвідин Києва побачив реалізований варіант готелю, дуже здивувався, чому вона виглядає такою недобудовою. Архітектори-автори натякнули на постанову про надмірності, яка, як відомо, втілювалася в Україні за пильним наглядом того самого Хрущова. Тоді він, за свідченням очевидців, ніби сказав, що наказ стосувався лише житлових будинків. Як би там не було, але все одно вже було запізно.
Будівництво готелю. Друга половина 1950-х років
Цікавий побутовий факт з часів будівництва був висвітлений у тогочасній київській пресі. Коли споруда вже була повністю готова ззовні, й тривали внутрішні оздоблювальні роботи, почалися скарги робітників на те, що в них стали зникати принесені із собою бутерброди. Коли ж крадія викрили, то всі були дуже здивовані, отже злодієм виявилася… руда лисиця, яка невідомо яким чином потрапила до самого центру міста і оселилася на будівельному майданчику.
Висота закінченої 16-поверхової будівлі склала 66 метрів. Одночасно там могли розміщуватися 760 гостей, готель мав 430 номерів, з них 394 однокімнатних, 30 двокімнатних, 6 номерів люкс на три кімнати та декілька менш комфортних номерів для розташування 3–6 пожильців. Всі номери обладнали меблями, які спеціально виготовили для готелю. Крім ресторану і банкетного залу на другому поверсі, спорудили ще літнє кафе на самому даху, звідки відкривається прекрасний краєвид. Довгий час це "сьоме небо" було надзвичайно популярним серед киян та гостей, але зараз вже не працює.
Щойно зданий до експлуатації готель "Москва". 1961 рік
До 2001 року готель мав назву ''Москва'', потім був перейменований на "Україну" і реконструйований. Але ще й досі йдуть дискусії щодо перебудови готелю, зокрема, деякі фахівці пропонують все-таки завершити первісний проект, а інші виступають за те, щоб будівлю знести і на її місці звести більш сучасний будинок. Під час Революції Гідності 2013–2014років в готелі знаходився медпункт, адже будівля опинилася в епіцентрі зіткнень протестантів і поліції — прямо на лінії вогню.
