Соборна площа

 За що був страчений на Соборній площі ніжинський козак Тарас Незнай?

 На початку січня 1661 р. дзвони Миколаївського собору скликали ніжинських козаків на показову страту козака Дівицької сотні Ніжинського полку Тараса Незная. Козак мав померти за те, що порушив присягу на вірність московському царю Олексію Михайловичу й став прибічником польського короля Яна ІІ Казимира. Звісно, Т. Незнай мав право на свою думку у питанні вірності Москві чи Варшаві. Про його переконання можливо ніхто ніколи б і не дізнався. Втім, як і завжди у таких випадках, не обійшлося без доносу, який на Тараса у грудні 1660 р. зробив його сотник Демид Рогоза. Якими ж були мотиви дівицького сотника Д. Рогози? Можливо сотник дійсно був ярим прибічником Москви, або ж торбинка срібних чи мідних монет переважили на терезах справедливості життя козака Тараса. Страта Т. Незная зібрала натовп людей. Присутніми були як ніжинці, так і козаки, які приїхали з інших населених пунктів полку. У тенетах століть навіки сховалась відповідь на питання: «Хто ж був катом під час страти Т. Незная?». Згідно з звичаєвим козацьким правом Запорізької Січі засудженого до страти мав вбити козак, теж засуджений до такої міри покарання. Тож не виключено, що голову Т. Незнаю відрубав один з в’язнів ніжинської фортеці. Втім, можливо, що до виконання страти було залучено і професійного ката, ім’я якого завжди трималося в суворій таємниці.

 Якими ярмарками був відомий козацький Ніжин?

 У XVII – XVIII ст. ніжинські ярмарки тривали не два-три дні, як це є нині, на поч. ХХІ ст., а охоплювали півтора-два тижні, супроводжуючись гуляннями й традиційними розвагами. Час проведення Всеїдного, Троїцького та Покровського ярмарків визначався відповідно до українського сільськогосподарського і церковного календарів. Ярмарки в Ніжині, як і всюди в Україні козацької доби, проводилися у проміжку між церковними постами, адже святковість, гуляння й широкий асортимент м’ясної й алкогольної продукції на прилавках були недоречними під час посту. Так, ніжинський Всеїдний ярмарок проводився на Всеїдному тижні (тиждень перед Масляною) у лютому. Упродовж цього тижня піст скасовувався навіть у середу і п’ятницю – дні тижня, що завжди вважалися пісними. Всеїдний тиждень був ідеальним часом для проведення однойменного ярмарку в Ніжині. Разом з тим, лютий місяць, коли проводився Всеїдний ярмарок, давав можливість розширити й довго зберігати асортимент м’ясної продукції, що влітку, за відсутності морозів, швидко псувалася.

 Троїцький ярмарок в Ніжині проводився у червні, за тиждень до Трійці. У цей період теж не було посту й інших церковних пересторог для проведення щорічного торгівельного і розважального дійства в козацькому Ніжині.

 З поміж згаданих ніжинських ярмарків особливо вирізнявся Покровський ярмарок, адже хронологічно він припадав на жовтень, на велике козацьке свято Покрови – період коли ніжинці вже зібрали врожай та підготували його до осінніх торгів: насолили огірків, зварили медовухи, домашнього варення тощо.

 Окремою родзинкою серед товарів на Покровському ярмарку в козацьку добу були вироби талановитих ніжинських ремісників: ніжинські дукачі (жіночі нагрудні прикраси), персні, сережки, широкий асортимент виробів зі шкіри,   дерева, скла й глини. Особливим попитом на Покровському ярмарку користувалися відомі ніжинські огірки та ніжинський тютюн, що в минулому ріс ледь не на кожному козацькому чи міщанському подвір’ї. Мешканці прилеглих до Ніжині сіл привозили на ярмарок сушені вишні та груші, яблука, гриби та інші товари.

 Втім, найбільшої слави Покровському ярмарку приносили закордонні товари, якими торгували ніжинські греки: кава, спеції, екзотичні фрукти, шовк, голландські і англійські тканини, порцелянові вироби, турецьке мило, молдавське вино, зброя, сибірське хутро та багато іншого.

 Яким чином Соборна площа пов’язана з подіями Чорної ради 1663 р. в Ніжині?

 У 1663 р. у провладній старшинській родині Хмельницьких-Сомків-Золотаренків розгорілася боротьба за гетьманську булаву. Головними кандидатами стали:

 Яким Сомко – переяславський полковник, брат другої дружини гетьмана Б. Хмельницького;

 Василь Золотаренко – ніжинський полковник, брат третьої дружини Б. Хмельницького Ганни Золотаренко;

 Іван Брюховецький – особистий слуга гетьманів Богдана та Юрія Хмельницьких, у 1663 р. – кошовий отаман Запорізької Січі.

 Тривалі суперечки та старшинські ради не могли одностайно обрати котрогось кандидата гетьманом. Тому суперечку могла вирішити лише загальна, або ж «чорна» рада – рада, на якій би кожен козак мав право голосу. Місцем виборів було обрано Ніжин – центр найбільшого козацького полку тих часів. У червні 1663 р. кандидати на гетьманство разом зі своїми прибічниками зібралися неподалік Ніжина. Планувалося, що Соборна площа стане місцем виборів гетьмана, але той факт, що на вибори прибуло загалом до 70 тис осіб, робив цей варіант неможливим. Соборна площа просто не могла вмістити таку кількість людей. Тому вибори пройшли за межами міста, на правому березі р. Остер. У ході кривавої різанини гетьманом було обрано І. Брюховецького, котрий після виборів приїхав на Соборну площу для урочистого богослужіння у Миколаївському соборі. Саме тут, у стінах храму, в центрі Соборної площі, І. Брюховецький склав присягу на вірність московському царю Олексію Михайловичу та розпочав своє криваве гетьманування, що скінчилося його вбивством у 1668 році.

Соборна площа у 1941 р.

 Чому козаки спалили будинок «сина диявола» -- ніжинського полковника Івана Золотаренка, що розташовувався на Соборній площі?

 Головними прибічниками Івана Брюховецького під час виборів його гетьманом на Чорній раді 1663 р. неподалік Ніжина була чернь – найбідніше козацтво, яке немало нічого крім своєї сорочки та шаблі. Після перемоги І. Брюховецький був зобов’язаний віддячити своїм прихильникам. Новообраний гетьман дозволив черні три дні і три ночі грабувати Ніжин – центральне місто іншого кандидата на булаву ніжинського полковника Василя Золотаренка. У ході грабунку чернь спалила і поруйнувала найбагатші будинки Ніжина, що належали місцевій козацькій старшині. Особливо дісталося будинку братів Золотаренків, що розташовувався прямо посеред Соборного майдану. Будинок було спалено вщент. Релігійні ніжинці розцінювали цей факт як кару вже покійному на той час І. Золотаренку, за його зв’язки з дияволом та нечистою силою. Поговірки про можливе володіння ніжинським полковником І. Золотаренком надприродніми силами виникли через його безпрограшність та безстрашність в бою. Особливо такі легенди поширювали поляки, що потерпіли ряд поразок від військ ніжинського полковника у Білорусії упродовж 1654-1655 років.

Соборна площа, сучасний вигляд